вівторок, 31 грудня 2013 р.

Тік-тік-тік.... наступає Новий рік



              Новий рік і Різдво – це свята нашого дитинства, тепла, домашнього затишку і любові!
              Немає нічого яскравішого, аніж передсвяткові дні і мить, котра приходить відразу після того, як стрілки годинника зійдуться на цифрі 12 і весь світ затамує подих в очікуванні чогось нового, чарівного і неповторного…
 
            В ці хвилини до нас приходять Мрії, Надії і Сподівання.
 
           Тож з Новим роком, Різдвом Христовим! Удачі, здоров’я, наснаги! І нехай чарівна новорічна казка завжди витає у Ваших домівках.
 
         
              З Новим 2014 роком!

 

"Маленька"- велика вкраїнська родина



Чому ж тебе, мовонько,
Та й дехто не любить?
Чому ж рідне словонько
Забувають люди?
(В. Каюков)

             В грудневі сонячні дні  у бережанській дитячій бібліотеці проводився літературно-музичний ранок «Ми велика вкраїнська родина і мова у нас солов’їна» .
           Із святковим концертом до бібліотеки завітали учні 2-Б класу Бережанської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1, класний керівник Атаманчук Н.М., вчитель мови Горпиняк О.О.



            Натхненно і патріотично розповідали другокласники про красу, значення і багатство нашої мови. Звучали тут і скоромовки, лічилки, загадки. Не обійшлося, звичайно, без жартівливих сценок. Особливої урочистості ранку надавали вдало підібрані запальні і ліричні, змістовні пісні.



          А бібліотекар читального залу Капуста Н.Г. ознайомила присутніх  учнів із виставкою книг «Буду я навчатись мови золотої».


          Із словами подяки виступила заступник директора  по роботі з дітьми Чибрас О.В.
І на злість ворогам засіяла вона
Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.
І сіятиме вік, поки сонце стоїть,
І лихим ворогам буде очі сліпить.
(В. Самійленко)






 

пʼятницю, 22 листопада 2013 р.

Недоспівана "Лебедина пісня" отця....



Помер священик, борець за віру й історію живу.
Та хто ж про нього правду розповість, як свято хрест свій ніс,
вірив і служив нам багато літ...    

         Кажуть: людина живе доти, доки її пам'ятають люди.
         11 років  минуло цьогоріч з  часу його відходу у вічність, а люди з теплотою згадують і досі  як  священика,  як музейника і як патріота. Це отець Михайло Немелівський.


          Глибока віра, працьовитість і жертовність - це ті головні риси, якими Господь наділив його, і які були головною рушійною силою у  житті.

      Характер отця Михайла - толерантність, вроджена мудрість, уміння лагідно розмовляти, тонко відчувати внутрішній світ парафіян - забезпечив йому авторитет і багатолітню працю в селі.

      А ще парафіяни з теплотою згадують, як ревно він йшов до свого прагнення привести паство до греко-католицької віри, створити і відкрити при церкві музей, який би досконаліше зміг відображати духовну спадщину часів випробувань, зберегти від затрат й фізичного знищення рідкісні, можливо, єдині уцілілі святині. Це і  релігійна атрибутика, і  різьба - чудовий витвір мистецтва ХУІ-ХУІІ ст. - статуї святих мучеників.






         Було в отця ще багато планів щодо діяльності свого "дітища"...Але несподівано завершився земний шлях патріота української церкви, української історії, а в спадок залишилася недоспівана "Лебедина пісня" його...

       Пам'ять про о. Михайла залишається нетлінною. Про це засвідчив вечір "На вівтар служіння Богові й Україні", організований працівниками ДІАЗ, у віданні якого перебуває сьогодні музей.

       Також виникла ідея щодо створення книги спогадів про Михайла Немелівського - священика, колекціонера, музейника, людину-патріота. Тож запрошуємо всіх, хто знав його, приєднатися  до цієї книги.


вівторок, 12 листопада 2013 р.

Лідія Яніцька - дизайнер з Бережан


          У рамках Львівського тижня моди (Lviv Fashion Week. Весна/літо 2014) в столиці Західної України – Львові – відбулися покази колекцій дизайнерів України,  Польщі та інших країн світу. Серед них була й уродженка Бережан, дизайнер і модельєр, власниця салону  з пошиття весільного та вечірнього одягу «Вікторія» Лідія Яніцька.  Наша талановита землячка презентувала публіці вишукані вечірні плаття для справжніх леді у класично-романтичному стилі із вишивкою й стразами, що сподобались багатьом присутнім.

 
             Колекцію вечірніх суконь Ліди Яніцької у класично-романтичному стилі серед професійних моделей представляла її дочка модель Вікторія Яніцька – студентка Тернопільського національного педуніверситету ім. В. Гнатюка.

 

                 Участю в такому грандіозному заході Лідія та її дочка Вікторія Яніцькі надзвичайно задоволені.
                 За словами модельєрки, вона вже давно мріяла представити свої творчі роботи – розкішні й елегантні вечірні сукні чорного й червоного кольорів – шанувальникам моди у Львові. До цього у Тернополі на модних показах вона вже кілька разів презентувала весільні та вечірні плаття, що мали тут неабиякий успіх.


               Дуже хотілося їй побувати на Львівському тижні моди. Цьогоріч мрія стала реальністю!!!


понеділок, 11 листопада 2013 р.

Злет юної Софії.


Розфарбує цей світ кольорами,
щоб ожила від світла картина:
наче небо казкове над нами,
наче зорі, як теплая днина


        Вона з відзнакою закінчила відділ художнього текстилю Львівської академії мистецтв, здобувши звання магістра. Учасниця численних виставок: індивідуальної,19-ти спільних - в Україні й за кордоном. Здобула нагороду в конкурсі-виставці студентських робіт, а також визнання експозиції художнього текстилю в Коварах (Польща).

  Це Софія Зайченко.

         Її роботи милували око бережанців в ці осінні лагідні та сонячні дні. Живопис-натюрморт, пейзаж, портрет, графіка - акварель, туш, олія.


 
        Двадцятидворічна юнка показує наше сьогодення через пейзажі з покинутими сільськими хатами, мудрість старенької бабусі.

 
            Вражають її пейзажі, які так достовірно передають стан природи, що відчуваєш запах польових трав, ласкавий дотик сонця, теплий подих вітру. Прекрасна кольорова гама дозволяє  злетіти у небо....

  
...дивна блискуча стежина
Веде в край художника мрій…

середу, 6 листопада 2013 р.

До книги - на свято

Книга найбільш складне і величне диво, створене людиною
 

            Саме книзі було присвячене свято "Живи, мудра книго!", яке у районній дитячій бібліотеці організували і провели бібліотекар Бережанської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 Б. Потічко та класний керівник 7-А класу  О. Чорна.
 
             Віршами, піснями й гуморесками школярі розкривали багатогранний зміст книги.
 
             З учнями 5-х класів проведено брейн-ринг "До нас завітала казка".


 
             Діти ознайомилися з книжковими новинками, які надійшли до дитячої бібліотеки.
 
 


 

понеділок, 21 жовтня 2013 р.

Бібліотека - вихователь юних особистостей


«Робота бібліотеки в інформаційно-правовому, етичному вихованні юних особистостей» - таку назву мав семінар бібліотечних працівників району, який проходив в читальному залі дитячої бібліотеки .


З консультацією «Бібліотека – центр правового, етичного виховання від традицій до інновацій» виступила Чибрас О.В.- заступник директора ЦБС по роботі з дітьми.


Питання правової тематики висвітлювали Брайловська З.Т.- начальник Бережанського управління юстиції,  Логуш Г.І. -  спеціаліст управління юстиції.

Годину права «Дитина та її права» організували бібліотекар СШ №2 Потічко Б.В. та вчитель історії Луговий М.В. з учнями 9-10 класів.


Дискусійну розмову «Роль бібліотеки у правовому вихованні підростаючого покоління» вела Паньків О.І. – методист по роботі з дітьми та юнацтвом.

В роботі семінару взяли участь Волинець Н.І. – науковий працівник ДІАЗу та керівник гурту «Взори» БНТ школярів Різник О.В..


Присутні і учасники семінару мали змогу переглянути книжкову виставку «Україна – правова держава».



четвер, 12 вересня 2013 р.

Бережанські гімназисти - на "танцювальній фієсті".


             У рамках європейської Програми обміну молоді «Магія двох культур: їх відмінності та подібності», розробленої працівниками Ключборкського будинку культури, що в Опольському воєводстві Республіки Польща, відбулася поїздка зразкового танцювального колективу    «Розмарія» (кер .М.Кузів), відмінників навчання Бережанської гімназії ім. Б. Лепкого (м. Бережани Тернопільської області) в місто-побратим Бережан – Ключборк, що цьогоріч відзначає 760-річчя з часу створення.



             Візит гімназистів співпав із проведенням Міжнародного фестивалю «Танцювальна фієста».
 
            За тиждень, проведений у Польщі, учні та їх наставники мали можливість ознайомитися з польською культурою, традиціями, мовою, побутом і в свою чергу радо представляли національно-культурні традиції нашої країни.
 
              Незабутніми стали зустріч у мерії, екскурсії музеями, дружні спілкування з польською молоддю (перекладачем була випускниця гімназії, зараз студентка Львівського національного університету ім. І. Франка Ольга Будар), спільні вечірки.

 

           Участь у цих заходах брала талановита молодь з Ключборка, а також литовці, угорці, серби, хорвати, італійці, португальці, танцюристи деяких інших країн.

           Відрадно, що танці у виконанні бережанських гімназистів дуже сподобались глядачам.




середу, 11 вересня 2013 р.

Кобзар та Україна - у серці кожної дитини.




„Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь...”

Т. Г. Шевченко

 

        І знову осінь покликала школярів за парти...
    Цей навчальний рік особливий - ми вшановуємо 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка.
        Саме на такий урок гостинно відчинила свої двері районна дитяча бібліотека.
        Лунали пророчі Кобзареві слова, мелодійно звучали пісні на вірші Поета.


 
      Всі учні мали змогу ознайомитися з естетично оформленою виставкою "Шевченко і Україна", приуроченою цій славній даті.

 
      Сповнені позитивних емоцій, школярі поверталися в класи, щоби продовжувати пізнавати світ на інших уроках.
       "Такий урок – надзвичайно важливий захід для підростаючого покоління, - зазначила заст. директора по роботі з дітьми О.В. Чибрас, - адже він спроможний дати новий поштовх до вивчення творчої спадщини Кобзаря, постать якого є унікальною для України. Бо ж любов Тараса Шевченка до своєї землі, українського слова і досі надихає багатьох з нас на величні справи".

 

Ти чуєш, як шумить Дніпро,
Як лине пісня солов’їна?
То все на щастя, на добро,
То наша рідна Україна.
Не згасла проведена зоря,
Не впала правда на коліна.
У кожній думі Кобзаря
Живе могутня Україна.
 
  

пʼятницю, 16 серпня 2013 р.

...І ожив наш земляк на екрані


...Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну, -
Певно в тому і є та найважча провина моя...
(сл. С. Галябарда)
                    
                 Дню Незалежності присвячується.....

               Останнім часом набув популярності такий вид рекламих  книжок, як бук-трейлери - захоплюючі невеличкі відеоролики - кумедно-веселі, інколи моторошні, а презентований зараз бук-трейлер - краєзнавчо-патріотичного характеру, завданням якого є заінтригувати читача, донести до людей інформацію про Людину, маловідому світові, але з яскравим прикладом життя, Людину з великої літери, життя якої обірвалося дуже рано, але прикладом стала для нинішнього покоління - це Володимир Рокецький і автор роману Дан Боривітер, якого не зламали ані зрада товаришів, ані тюрми, ані ворожі табори. 


                  Роман розрахований на широкого користувача.

понеділок, 12 серпня 2013 р.

А на додачу – капелан у тюремному храмі | Високий Замок - онлайн

А на додачу – капелан у тюремному храмі | Високий Замок - онлайн

По Вербові з хати в хату ходить Божа Мати...


По Вербові з хати в хату
Ходить Божа Мати.
Прийшла вона на цей хутір
Щоб всіх поєднати.



       Саме такими словами зустрічали  чудотворну ікону Божої Матері, яка, більше аніж  7 місяців, "мандрувала"  вулицями села, дворами, зупинялася  в кожній хатині -  бідній чи заможній, в сім'ях одиноких людей і багатодітних - все залежало від бажання і віри парафіян. Своєю присутністю вона зцілювала хворих, обнадіювала немічних, вселяла віру в невірних, а через молитву та благословення  пароха села  о. Віталія Іващука, ще й залишала для дому рясні благодаті і наступного дня "вирушала" до іншого господаря.

                                                         Через поле України
Ішла Божа Мати...   
 


                                                         І в цій хатині
                                                        Також радо ікону зустрічали.
                                                        Матінку нашу небесну
                                                        В піснях прославляли.


                                                Матінка наша небесна,
                                                Що йшла  з хати в хату,
                                                Всім принесла Божі ласки
                                                Й рясні благодаті.














середу, 31 липня 2013 р.

Високе небо Богдана Лепкого


 Що найкращого є
В душі-мислі народу мойого,
В твоїх звуках, як в арфі безсмертній,
жиє, 
Воскресіння чекаючи свого.
Б.Лепкий


         Талановитий  Син Золотого Поділля  Богдан Лепкий  був вшанований годиною пам'яті  музеєм  Б. Лепкого, 72-роковини які відзначаються  цьогоріч. Запаленням свічки, молитвою та хвилиною мовчання вшанували присутні пам'ять нашого славного земляка.

       Про творчу й громадську діяльність, останні роки життя Б. Лепкого розповідали у виступах о. Василь Онищук, 


керівник музею Олег Захарків, старший науковий співробітник Наталія  Стрілець,


 науковий працівник музею книги Ярослава Мазурак

     
   Надзвичайно зворушливо описаний похорон Б. Лепкого письменником, лауреатом премії імені Братів Лепких Романом Коритком: "Коли над гробівцем, куди поклали труну з тілом Лепкого, виросла стрімка гора з квітів та вінків і прозвучала прощальна журалина пісня, люди у задумі рушили до виходу. І тоді раптом з-поміж хмар...почулося відлуння церковного дзвону. Звоніння чули всі, але ніхто не знав, звідки воно доноситься. Люди слухали і самі собі не вірили, що чують  дзвони, бо знали, що німці заборонили дзвонити на похоронах. І далі молились, поки не усвідомили, що оце дзвоніння, мов стая голубів, наче мінорна гама звуків, долітало десь зі сходу, з Галичини - з Крегульця, Бережан, Поручина, Жукова...". 

   Поховали Богдана Лепкого тимчасово в гробівці його приятеля Гната Шайдзіцького.

        "Тимчасовість", на жаль, триває і досі...