Урок народознавства в Урманській бібліотеці

Знай свій рід, своє слово, свою пісню,

продовжуй народне мистецтво…

 Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка.... їхні звичаї, традиції – все це наша пам’ять, історія, яка передається від старшого покоління молодшому, як символ, як оберіг святості,  чогось незбагненного, теплого, сонячного.

І саме сонячної серпневої неділі  бібліотека с. Урмань проводила урок народознавства «Святі обереги краю мого», де всі присутні мали змогу ближче торкнутись струн майстерно-мистецького володіння плетіння із  соломи.

Організатор і ведуча свята Л.І. Іванцька – зав. бібліотекою-філіалом с. Урмань запросила в гості майстра традиційного народного мистецтва плетіння із соломи – Івана Васильовича Пришляка, де він провів для гостей та учасників уроку майстер-клас по плетінню дідуха, тому що найбільшим його бажанням є передати свою майстерність дітям, тим самим залишивши добрий слід на землі.

Учасники і присутні  активно включились допомагати майстрові, а дехто і сам оволодів цією нехитрою майстерністю традиційного народного мистецтва.

 На закінчення заходу, уважно переглянули виставку оригінальних виробів майстра, а дівчатка приміряли капелюшки, солом’яні заколки для волосся, 

Майстерно оформлена викладка літератури «Зустріч з мистецтвом» і безперервний попит на  книги, представлені тут,  дали зрозуміти - такі зустрічі допоможуть більш активно відроджувати призабуті майстерності народу свого і далеко не останні в бібліотеці.

 

Арт-година у сільській бібліотеці

19 серпня весь християнський люд відзначає одне з найбільших релігійних свят – Преображення Господнє або другий Спас.

У народі це свято більше відоме як Яблучний Спас. Цього дня колись одягали білий одяг, брали кошики з плодами саду й городу та пишні букети з колоссям жита або пшениці і вирушати до церкви святити все те, що дала мати-земля: яблука, виноград, груші, ну і звичайно мед.

Цій даті бібліотека-філіал с. Літятин присвятила арт-годину «Святий Спас прийшов до нас»

Йшли гості в книгозбірню у яскравих вишиванках і не з пустими руками, а з кошичками фруктів, вазочками запашного домашнього меду, печевом, квітами та веселими святковими посмішками. 

У бібліотеці була організована викладка літератури «Святий Спас прийшов до нас», на якій були представлені видання про народні звичаї та традиції, детальніше допомогли дізнатися про свято Спаса, його історію, особливості та народні прикмети.

 Ведуча та господиня свята зав. бібліотекою  О.М.Івасюк тепло привітала гостей і  розповіла про святкування Спаса, а потім запросила на перегляд сценки «Святкуємо Спаса», за участю     юних читачів бібліотеки.

Сільський голова  І.М. Олексюк в заключному слові подякував всім присутнім, особливо юним аматорам за відродження і збереження українських традицій

Поряд з виставою на відвідувачів чекав святково прикрашений стіл з гостинцями до Спасу. Читачів та гостей бібліотеки пригощали виноградом, червонобокими яблуками, жовтими соковитими грушами, сливами з домашнього саду. І, звичайно ж, медом!

З Героєм прощалася вся Бережанщина...

Мені так шкода кожного життя,
Яке війна на Сході обірвала.
У небо йде солдат без вороття,
А вдома мати так його чекала...

              Олександр Філь воював у зоні АТО на Сході України, відколи там почалися бойові дії. Разом з іншими бійцями охороняв аеропорти Донецька та Луганська. Був єдиною дитиною у родині. Його виховали мама з бабусею. Був учасником молодіжної, спортивно – патріотичної організації «Сокіл».

             Кажуть ворожа куля чомусь вибирає найкращих...Так воно і є - найсміливіші, найкращі завжди на передньому краї  і ніколи лякливо не ховаються за спинами інших. Вони, за словами Ліни Костенко, як Атданти, які тримають небесну блакить на своїх дужих плечах... Інакше ми ніколи не побачили б справжньої висоти.

           Його коротке життя (19 років!!!) наскрізь прорізує болем  і заклинанням наші серця : ЖИВІТЬ ПО СОВІСТІ! Не продавайте за тридцять срібняків   совісті, честі, безхмарної синьої блакиті, бо за гріхи наші, ціною власного життя, дуже часто юного, розплачуються  Герої наші. Та чи гідні ми цього?..

      

Герої не вмирають!
Бо куля душі невбива...
Вони як підсніжники – з зими  воскресають,
Безсмертне є їхнє життя!

о. П. Половкко

СЛАВА ТОБІ, ГЕРОЮ!