У віночку сучасних поетичних таланів Бережанщини яскравою квіткою є Марія Болюх-Каня.
Поетеса Марія Болюх-Каня уродженка мальовничого с. Вербів, що на Бережанщині, Тернопільської області, села зі славними традиціями й трудолюбивими людьми. Тут вона живе, тут вона творить свою лірику.
Турбот для простої сільської жінки вистачає, але поезія… Вона у серці ще з дитинства: батько передав їй свій поетичний талант. А натхненням сповнювали сині ранкові роси, веселий спів жайворонка, осінні журавлині ключі в небі, дочка і син, яких любить над усе.
ЇЇ вірші сповнені тої особливої таїни, яку скоріше відчуваєш, аніж осмислюєш.
Нещодавно пройшов творчий вечір поетеси, авторки збірок віршів і пісень Марії Болюх-Кані «В НОВІМ ТИСЯЧОЛІТТІ ІДЕ ДОЩ…»
В новім тисячолітті іде дощ,
Так само, як в минулому шумить...
Ніхто й ніщо не спинить мить,
А ти спинись, а ти помовч,
Задумайся, хоч на хвилинку
Хоч ти у всесвіті - пилинка
Про вічність, про своє життя,
Що так й поглине небуття,
Коли добром хтось не згадає...
А нам чомусь не вистачає
Завжди часу на тепле слово
Привітне й щире, добру справу...
Все більше дбаєм про майно,
Про власний шлунок і про славу...
А мить ця швидко пролетить,
Що Бог дав на землі прожить...
Все тлінне і ваги немає,
Ніщо слідів не залишає,
Лиш завжди буде Всесвіт й дощ,
І ти спинися, ти помовч...
Задумайся...
На деякі поезії місцеві композитори І. Миськів та І. Петрів написали музику – і полинула пісня Маріїної душі нашим краєм і за його межі.