Короткий опис
туристично-краєзнавчого походу читачами Вербівської бібліотеки та учасниками походу, які здійснили цей захід по маршруту Вербів –Поручин – Залужжя – Краснопуща – Розгадів
(Зборівський р-н) – Жуків – Вербів.
Мета
пішохідної екскурсії:
Ознайомлення з
географією рідного краю, з його історичним минулим, а також із місцями, де
народились, жили і творили співці стрілецької слави Левко Лепкий, Роман
Купчинський, Богдан Лепкий, Сильвестр Лепкий - співставити - прочитане в книжках і побачене НАЯВУ.
Окрім того, ще відвідали Краснопущанський монастир Отців
Василіан, оскільки нам відомо, що саме звідти перевезено у церкву с. Вербів
іконостас, який є і окрасою і гордістю нашої греко-католицької церкви Успіння Пречистої
Діви Марії.
Вирушили із Вербова
о 8год. 30 хв.Учасників походу супроводжували –
вчитель історії Часковський В.М., вчителі молодших класів Воврик О.М., Чепіль
Г.З., Огородник З.З.
Перші кілометри походу
далися легко. До села Біще, а це 5
км, пройшли пішки за 1 годину. Тут зайшли до
приміщення костелу, яке було дуже пошкоджено в роки Другої світової війни, а в
роки Радянської влади служило складом колгоспу. Ця історична пам’ятка, яка є на
українській землі повинна би якось краще поціновуватись нашим народом. Даний католицький храм
вважався одним із досить багатих на Західному Поділлі.
Саме сюди у 80-х роках ХХ ст. прибула експедиція
польських « істориків-краєзнавців», яка за переказами місцевих жителів – зуміла
знайти в руїнах костелу золоті фігури дванадцяти апостолів. З цим скарбом "історики"
виїхали невідомо куди...
Про це розповів учасникам походу місцевий
чоловік, який пас корову на подвір’ї
костелу. Дуже жаль, що цей скарб пропав. Адже золоті фігури апостолів могли б
бути джерелом для відбудови цього храму.
Правда, зараз іде
відбудова костелу – про це було повідомлено нам довідались громадянином Польщі, який
керував в цей час робітниками, які здійснювали ремонт. Розмовляв з нами на польській мові.
У с. Біще відвідали
школу і, перейшовши через пішохідний міст через Дунаївський рукав Золотої Липи,
а також через залишки залізничної дороги, яка зв’язувала Підгайці – Бережани –
Львів – опинились в с. Поручин, де наприкінці ХІХ ст. у місцевій церкві
служив службу отець Сильвестр Лепкий. Тут народився Левко Лепкий – січовий
стрілець, автор багатьох стрілецьких пісень, в т.ч. «Чуєш, брате мій…». На батьківщині Лепкого ми
відвідали будинок-музей, де встановлена меморіальна дошка в пам’ять про Левка
Лепкого.
Дальше дорога пролягла через населений
пункт Залужжя, а далі лісовою стежкою до Краснопущі – мальовничого куточка
Бережанщини, де на початку ХУІІ ст. було засновано монастир отців
Василіан. Дуже цікава легенда про
монастир у Краноспущі.
Навколишня місцевість була зайнята лісами, яка
належала містечку Поморяни (сучасна Львівська область). За легендою Ян
Собеський, гуляючи дрімучими лісами, заблудився. Шукаючи виходу з лісу, подався
слідом сарни, що привела його до маленької
хатини в лісі. Старий пустельник по імені Петро, що вийшов з неї, впав
на коліна перед Собеським, передвіщаючи йому, що буде він королем Польщі. За
приємне побажання і те, що пустельник показав йому дорогу на Поморяни, Собеський обдарував його територією, яку він
зміг за день об’їхати
конем. По тих слідах і донині є великі камені з написами про дарунок Яна
Собеського. Територія ця складала 500 моргів лісу, який згодом в значній мірі
очищений від дерев. На місці хатини пустельника було збудовано церкву. Фактично
монастир отців Василіан започаткували отці Варлаам і Теодозій зі Львова в 1609
році за благослованням львівського єпископа Атанасія Жемборського. Місцевість
тут дуже мальовнича, з трьох боків – дрімучий ліс, у видолинку лісу витікають
джерела. Перша дерев’яна
церква тут простояла до пожежі в 1899 році. В 1906 році на її місці збудовано
муровану церкву і монастир.
Щорічно, 7 липня на Івана, в монастирі і околиці
проходять відпусти, куди тягнуться нескінченні потоки людей із близьких та
далеких сіл і міст.
Немає коментарів:
Дописати коментар