середу, 26 лютого 2014 р.

За ним сумують Бережани...Ним пишається Вкраїна.


За що ти вбив таку людину, кате?!!
 За те,що він свободу здобував?... 




Вставай. Ходімо, синку мій, додому ...
До тебе їхав, а вслід собака вив...
Віддай мені, віддай свій біль і втому.
Я витримаю все, лиш ти би, рідний, жив.




                      Україна хоронить, Україна оплакує героїв... 
       Одним із таких залишиться Устим Голоднюк,  який  навчався у Бережанах, в Агротехнічному інституті. Простий український хлопець,  мріяв стати воєнним... Тому такий рідний і близький  нам усім.
                 Він помер 20 лютого 2014 року у готелі «Україна» внаслідок вогнепального поранення у голову. 
              У разі небезпеки на Майдані, він просив кричати: «Небо падає», щоби дати  знак, що потрібна  допомога.
                ...Тієї ночі всі кричали… "Небо падає!.. Небо падає!.. Небо падає!"....
              ..... Устиме, чому ти не сказав, що впадеш замість неба?! 
               Снайпер стріляв прицільно в око, але схибив і вцілив у лобову кістку. В нього каска була значна -  каска миротворця,  голубого кольору, тому снайпер вибрав прицілом його...
              Їх полягло понад сотню - НЕБЕСНА СОТНЯ ГЕРОЇВ, щоби своєю кров'ю, своєю
жертовністю вивести з облуди працьовитий український народ.
                    А сотню вже зустріли небеса.... 
                    Летіли легко, хоч Майдан ридав....
                    І з кровю перемішана сльоза... 
                    А батько сина ще не відпускав...
                Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло, як крила ангела, злітаючи назад....
                Небесна сотня в вирій полетіла...... ГЕРОЯМ СЛАВА! СЛАВА НАВІКИ!


 

Немає коментарів:

Дописати коментар