Вербівський народний дім насолоджувався звуками цимбал та сопілок, домр і баянів, а ось бандура тут зазвучала вперше. Та неабияка бандура, у ній живе ціла історія.
Змайстрована вона самодіяльними полоненими майстрами під керівництвом Ярослава Бабуняка. Її корпус виготовлений із бочкових дощечок з-під оселедців, гарматні гільзи використовували для кріплення струн, а з телефонного дроту натягнули 54 струни. Такі інструменти були виготовлені для Володимира Моти і 2-х його товаришів, які під орудою Я. Бабуняка створили тріо, пізніше квартет з бандурами і дали понад 140 концертів у складі ансамблю військовополонених "Бурлака" як у таборі, так і за його межами.
В цей день струни історичної бандури мовчали, мовчали світлою пам'яттю свідків тих подій, пам'яттю Ярослава Бабуняка - "батька рімінських бандуристів".
Цього дня вербівчани насолоджувалися співом та грою Володимира Моти - живого свідка тих жахливих подій минувшини. І хоч живе він у далекому Квебеку, але і по сьогодні служить Україні бандурою, понад півстоліття звеличує козацьку славу та історію і зачаровує могутнім голосом та зворушливим співом, незважаючи на свій 85-річний вік.
Маестро - частий гість в Україні, якій щоразу сповідується могутнім басом у щирій любові до рідної пісні, рідного краю.
Немає коментарів:
Дописати коментар