Я з віків до вас іду....

Рідна мова - предків світлий голос,

Чисте українське джерело.

Це пшениці золотистий колос,

Рідний край і батьківське тепло.

 

            Щороку  21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови - день "підтримки, культурного  різноманіття та багатомовності" (відповідно до рішення 30 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО).

 

             Українська мова вважається однією з наймилозвучніших мов у світі. На одній міжнародній конференції було названо три мови, які є найкращими для співу - італійська, українська і грузинська. І не випадково, саме в цих країнах так багато славних пісень і співаків.

 

              День рідної мови глибоко пошановується і в районній бібліотеці. Користувачам нашої книгозбірні запропоновано перегляд літератури "Мова - наша мудрість і знань наших сила".

            На експозиції представлена література з питань історії розвитку української мови; святкування міжнародного дня  рідної мови; значення її для людини, а також твори Т. Шевченка, Л. Українки, І. Франка, Л. Костенко, В. Симоненка та ін. відомих українських письменників.

 

          У  Конституції України є такі рядки: "Державна мова в Україні є українська мова". І які б не були страшні сторінки нашої історії, наша рідна мова вижила і сьогодні розвивається.

Ірина Тимон - бібліотекар читального залу допомагає читачам глибше пізнати історію рідної мови, різнобарвність і красу її, тому що для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця - українська.

Мужній і незламний борець за волю України

Пригадаєм, в минуле поринем -

Хто із друзів загинув коли.

Поговорим як нашу Вкраїну

На колючих дротах розп'яли.

 

           Вшановуючи пам'ять засновника Української Гельсінської спілки  Левка Горохівського, районна бібліотека ім. Т.Г.Шевченка організувала перегляд літератури "Незламний борець за долю України", на якому були представлені матеріали, які відтворювали хроніку становлення УГС; записи із щоденника Левка Горохівського про роботу Гельсинської спілки на Тернопільщині від початку її організації аж до заснування (1988 р.) та розбудову, які викладені в книзі "На зламі епох", періодичні видання про громадську і політичну діяльність нашого земляка, а також - фотоматеріали.

 

 

            Шанують пам'ять свого земляка бережанці. Чимало читачів бібліотеки прийшли переглянути матеріали про нього, а заодно і віддати шану, поскільки Левко Горохівський залишив нам у спадок революційні звитяги своїх публіцистичних спогадів, духовне багатство своєї вистражданої поезії і найцінніший скарб - свою щедро виплекану любов до України.

 

                                             Що тебе клясти, моя недоле?

                                             Не клену. Не кляв. Не проклену.

                                             Хай життя - одне стернисте поле,

                                             але перейти - не помину,

                                             дотягну до краю....

 

             Мужній і незламний борець за волю України, послідовний захисник надбань нашого народу передчасно пішов із земного життя. Примхлива доля не раз втручалася у незбагненний плин його буття і так несподівано і поспішно привела його у небуття....

 

 

          Він назавжди залишиться в наших серцях взірцем для наполегливого продовження нашої боротьби до цілковитої перемоги.

 

 

Бережанщина - край чудовий: Ваша доблесть... чиясь совість....

Бережанщина - край чудовий: Ваша доблесть... чиясь совість....:   Усім, хто вижив в тім страшнім бою, Хто вистояв у тій війні кровавій... Сьогодні низько голови схиляєм Як тим, хто спочиває у зе...

Ваша доблесть... чиясь совість....

 

Усім, хто вижив в тім страшнім бою,

Хто вистояв у тій війні кровавій...

Сьогодні низько голови схиляєм

Як тим, хто спочиває у землі.

Сьогодні святкуємо Стрітення Господнє - зустріч старого Симеона  із Спасителем світу цього - Старий і Новий Завіт, зустріч зими  з весною, зустріч з пам'яттю тих далеких років - часів афганської війни. Власне дим і запах полум'я стрітенських свічок  навертають гірку пам'ять - пам'ять війни, яка ніколи не згасне в серцях тих, хто там побував, а кружлятиме ЛЕБЕДИНОЮ ПІСНЕЮ,  як поминальний дзвін чи тепло свічки.

І якою б не була ця пісня -  радісною чи журливою, вона завжди нагадуватиме нам  статистику цих часів - кожен четвертий, виведений із Афганістану - українець, кожен четвертий вбитий - українець., понад 8 тисяч поранених - також українці. А скільки інвалідів, вдів і сиріт?

Тож пам'ятаймо, пишаймось і сумуймо в цей день.

Давайте без слів і довгих промов,
без солі, що досі лежить ще на рані!!!
Давайте просто встанемо... і без розмов...
Хвилиною мовчання вшануймо бійців,
що померли в Афганістані.

Життя, покладене на вівтар України

"Народе мій, до тебе я ще верну,

як в смерті обернуся до життя"

                     (В. Стус)

 Василь Стус... Світла пам'ять про нього залишилася не тільки у друзів і товаришів його, але  й передається з покоління в покоління, як символ мужності, нескореності, самопожертви в ім'я життя інших.

 

"Згоряючи сам - світи іншим," - ці слова сказані одним відомим  вченим, стали пророчими для нього...

Стусівські читання - саме такою формою бібліотечної роботи працівники відділу обслуговування районної бібліотеки віддали належну честь великому патріоту України В. Стусу, який відбувся в читальному залі районної бібліотеки з групою учнівської молоді.

Ведучі заходу Ірина Тимон та Наталія Северин розкрили присутнім непересічний талант В. Стуса і допомагали зрозуміти його трагічну долю, що є симоволом незламного духу борця, збереженням людської гідності.

Цікавою  була розповідь голови районного товариства "Меморіал" ім. В.Стуса І.В.Головацького про переслідування, ув'язнення та заслання В.Стуса, про його перебування у тюрмі разом із нашим земляком В.Рокецьким, який вивчив пам'ять 50 віршів В. Стуса і передав їх на волю.

Під час проведення стусівських читань у бібліотеці експонувалася книжкова виставка "В.Стус: життя, доля, поезія", на якій представлено книги поета, його літературні праці, спогади, листи. поезії - вершинні здобутки письменника