"... що найкращого є
В серці й мислі народу мойого,
в твоїх звуках, як в арфі
безсмертній жиє
й дожива воскресіння нового..."
Богдан Лепкий
Маестро Ярослав Бабуняк, уродженець села Вербів, що на Бережанщині, понад півстоліття проживав у Великобританії (Манчестері), далеко від рідної землі, але всі ці роки був душею з Україною і з Богом у серці - залишився талановитим маестро, визначним українським хоровим диригентом.
Народився Ярослав Бабуняк 2 січня 1924 року у селі Вербів, Бережанського району. Мати Ольга, родом зі Львова, своїми колисковими дала Ярославу перші уроки співу. Батько, Ілярій Бабуняк, уродженець села Тростянець цього ж району, знаний як палкий патріот України, активний просвітянин, колишній січовий стрілець, директор Вербівської школи, засновник та диригент церковного чоловічого хору села Вербів у 20-30-х роках.
Освіту Ярослав здобував у Вербівській школі, а продовжив навчання разом з сестрою Іриною в Бережанській гімназії, куди у 1930-1940 рр. було переведено професора співу.
На довгі роки доля розлучила Ярослава з рідним селом...
Життя, мов та сорочка, яку вишивала юна вербівчанка Катря для сестри його Ірини, бавлячи малого Славка, мережило яскраві і темні дні, місяці, роки розлуки з рідною землею...
І лише в червні 1995 року відбулася перша подорож на Батьківщину - Україну, в дороге серцю село - не самого, а зі всім своїм мистецьким багатством - з хором "Гомін".
Лише тоді Ярослав мав змогу вклонитися рідній землі, вклонитися рідному селу, притиснути до своїх грудей тих, хто няньчив його в далекому дитинстві і всі ці роки пам'ятав і любив його, наче рідного сина.
Хоч згасло його життя та ім'я ЯРОСЛАВА БАБУНЯКА яскраво світитиме в сузір'ї видатних українських митців та ніколи не згасне в нашій пам'яті.
